Стоп Булінг !

Булінг (від анг. bully – хуліган, задирака, грубіян, «to bully» — задиратися, знущатися) – тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки з метою заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини.

Форми булінгу:

•фізичний – нанесення ударів, штовхання, пошкодження або крадіжка власності;

•словесний – обзивання, глузування;

•соціальний – виключення із групи (ізоляція);

•електронний (кібербулінг) – булінг із використанням технічних та електронних засобів (комп’ютер, мобільний телефон, електронна пошта і сайти соціальних мереж).

Якщо ви стали свідком булінгу необхідно:

- втрутитися і припинити цькування - булінг не слід ігнорувати;

- зайняти нейтральну позицію в суперечці - обидві сторони конфлікту потребують допомоги, запропонувати дітям самостійно вирішити конфлікт;

-пояснити, які саме дії Ви вважаєте булінгом і чому їх варто припинити;

- уникати в спілкуванні слів "жертва" та "агресор", аби запобігтри тавруванню і розподілу ролей;

- повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася і вимагати вжити заходів щодо припинення цькування.

Якщо Ваша дитина стала жертвою булінгу

- зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину;

- поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти;

- запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації;

- поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, завідувач, батьки);

- повідомте завідувача закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання;

- підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може зайняти деякий час.

Якщо Ваша дитина агресор

- відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з'ясуйте мотивацію її поведінки;

-уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів;

- поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якого наступає відповідальність;

- чітко і наполегливо попросіть дитну припинити таку поведінку, але не погрожуйте обмеженням і покараннями. Повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою;

-зверніться до психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини (агресивна поведінка і прояви насильства можуть бути ознакою серйозних проблем. Пам'ятайте, дитина агресор не зміниться відразу! Це тривалий процес, який потребує витримки і терпіння!