ПОРАДИ МОЛОДИМ ВИХОВАТЕЛЯМ

Безпека

1. Абсолютно виключити фізичне і психічне насильство над дітьми.

2. Спостерігати, помічати і повідомляти, при необхідності, лікарю, медичній сестрі про зміни у стані здоров'я дитини.

3. Знати скільки дітей у групі. Хто з дітей де знаходиться - у медичного персоналу, на занятті у фахівця чи вузького спеціаліста, на занятті у гуртку тощо.

4. Ні за яких обставин не залишати дітей без нагляду.

Спілкування

1. Необхідно запам'ятати відразу всіх дітей, звертатися до кожної дитини по імені (краще так, як звертаються удома).

2. Бути артисткою, застосовувати: посмішку, жести, інтонацію, виразний погляд, силу голосу. Усі емоції мають бути щирі.

3. Бути цікавою дітям. Мати у своєму арсеналі і постійно поповнювати: 3-4 вірші, пісеньки, казка, гра, потішки, прислів'я; варіанти ручної і особистої умілості: орігамі, пальчикова гімнастика, музично-ритмічні рухи, ліплення тощо за віком дітей.

4. Усі вимоги до дітей проговорювати без посмішки, формулювати зрозуміло і точно, контролювати виконання.

5. Пояснювати свої дії та дії інших, залучати дітей до пояснень, міркувань про вчинки.

6. Залучати дітей до посильної допомоги собі, один одному, помічникові вихователя ("чарівні" слова обов'язкові).

7. Хвалити дитину за хороші вчинки: словом при всіх дітях або значимих для дитини дорослих, дотиком, посмішкою, особливою прихильністю до дитини, спільною грою з дитиною, сюрпризом тощо.

8. Завжди піднімати авторитет батьків (- Мама зв'язала кофтину? Вона майстриня!).

9. Щиро цікавитися життям дитини поза дитячим садком (у розвитку). Упізнавати оточення дитини. Конфіденційна інформація про сім'ю не підлягає розголошуванню або обговоренню з ким-небудь, особливо в присутності дитини, окрім інформації, приховання якої може шкодити дитині.

10. Впродовж дня кожна дитина повинна отримати «порцію» позитивної уваги педагога.

11. Увечері зацікавити дітей якоюсь цікавою діяльністю на завтра, прощатися з дітьми тепло, по-домашньому («Приходь завтра, обов'язково!», «Ми тебе будемо чекати», «Без тебе нам нецікаво», «Завтра будемо малювати» та інше).

Сучасний вихователь

1. Професія вихователя належить до творчих видів діяльності, оскільки професійна діяльність будь – якого педагога спрямовується на виховання унікальної, неповторної особистості.

2. Сучасний вихователь – це фахівець, який сьогодні працює в системі дошкільної освіти, володіє педагогічними технологіями, що відповідають новим суспільним цілям та рівню розвитку науки про дитину.

3. Він повинен вміти працювати в умовах ринку, розуміти що тільки високий професіоналізм, творчість, ініціатива допоможуть йому знайти своє місце та самореалізуватися в професії.

4. В.Сухомлинський сказав про це так «Виховання – це багатогранний процес постійного духовного збагачення та оновлення – і тих, хто виховується, і тих, хто виховує».

5. Вихователь повинен постійно працювати над підвищенням фахового рівня, володіти мистецтвом спілкування з людьми і дітьми. Сучасний вихователь володіє почуттям гумору. Саме він знадобиться в скрутну хвилину і додасть оптимізму в разі невдачі.

6. В сучасних умовах вихователь повинен мати найвищий рівень фахової підготовки та високий інтелектуально – креативний потенціал. Вихователь – впевнена в собі людина, яка вміє поводитися в товаристві, не викликаючи своїми вчинками, поведінкою та зовнішнім виглядом зневаги до себе, людина, яка дотримується чотирьох основних правил спілкування: ввічливість, природність, гідність і тактовність.

7. Джерелом натхнення, що живить вихователя, є діти, він живе ними. Саме діти, яких він так любить, дають вихователю невичерпну енергію, життєлюбність і позитивне мислення.

Заповіді педагога:

Будь обережний!

Не помились!

Не нашкодь!

Будь надією для дитини!

Знай, чого прагнеш!

Постійно шукай у дитини скарби в душі!

Пам’ятка для вихователів

«Негативні ознаки заняття проведеного без творчості»

Або«Чого не повинно бути ніколи»

Відсутність плану заняття;

Відсутність чітких цілей заняття;

Невміння вихователя поставити і виконати програмові завдання;

Відсутність бажання проводити заняття;

Неспроможність вихователя бачити заняття в перспективі його розвитку;

Використання тільки фронтальних способів організації дітей;

Приділення уваги тільки вербальним методам спілкування з дітьми;

Одноманітність структури заняття. Бідний його зміст;

Дисциплінарні відносини з дітьми;

Використання застарілих шаблонів занять;

Відсутність комплексних завдань;

Відсутність ігрових дій, ігрових вправ та інш.;

Гальмування творчості дітей на заняттях;

Відсутність самостійності, розкутості дітей, вільного спілкування;

Спілкування вихователя з дітьми по типу «над дітьми», а не «поруч з ними»;

Відсутність педагогічного такту, етики з боку вихователя;

Невміння використати авторські програми, педагогічний досвід в практику своєї роботи;

Невміння використати акторські здібності, невміння перетворити заняття в маленький театр чи казку.

"Пам'ятки для вихователів щодо забезпечення сприятливої адаптації дитини до умов дошкільного закладу"

• приймаючи новачка, спочатку назвіться самі;

• розмовляти з дитиною треба на рівні її очей;

• поцікавтеся, як звуть дитину вдома. Індивідуалізовані звернення допомагають налагодити стосунки − немає кращої музики для лю­дини, ніж її ім'я!";

• розпитайте маму, що вміє малюк робити самостійно, але не забу­вайте і про певне "застрягання" в розвитку у стресових ситуаціях;

• поцікавтеся у батьків про індивідуальні особливості малюка (як любить засинати, що любить їсти або що категорично не їсть і обов'язково, які продукти харчування викликають алергію);

• упродовж перших 3-5 тижнів перебування у дитячому садку варто зберігати "домашні" звички дитини;

• у групі новачків обов'язковим є називання наступних подій-пе­реходів від одного режимного процесу до іншого;

• забезпечте вільний режим перебування дитини в дитячому садку (довільний час приходу в групу, додаткові вихідні дні тощо);

• основне завдання вихователя − заслужити довіру малюка.

Дотримання правил прийому новачків педагогами всіх категорій до­зволить встановити довірливі стосунки з дитиною і її сім'єю та зберегти здоров'я малюка у цей період, що є головним завданням і окремого пе­дагога і дошкільної установи загалом. Оскільки навіть такий складний період, як входження малюка у нову ситуацію життєдіяльності, не має негативно позначатися на його розвиткові.

/Files/images/DNZ/j135458_1264861075.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 31